Костел Вірменський



Роки

1706

Architectural style

Unknown

Location

вул. Крушельницького, 8, м. Городенка, Івано–Франківська обл.

Interesting details


Years of construction
1706
Founder
Unknown
Architect
Unknown
Sculptor
Unknown

Author: Volodymyr Burdenyuk

The first mention of the Armenian Gorodenka in 1670, theatrical father Angelo Peverati. If we take into account that the chapel of the Mother of God of Loretan near the Armenian church is considered to have been built earlier, and the one that preceded it, it is a mention of the first brick stone temple of Horodenka. Many people wonder: why the church, because Armenians have their own Armenian Apostolic Church? Like the Ukrainians, as well as other peoples at different times, most likely for political and economic purposes, the Armenian bishop Mykola Torosovy in 1630 signed a union with Rome. Thus arose the Armenian Catholic Church, which, like the Ukrainian Greek Catholic Church, existed before the Soviet occupation.

Найдавнішу частину складає захристя із грубими стінами, збудоване близько 1706 року. Натомість бічні каплиці, хори та вікна були запозичені із сусіднього кляштору місіонерів та, найімовірніше, добудовані до вірмено-католицького храму у 1743-1760 роках. Тоді будувався римо-католицький костел, що був запроєктований Бернардом Меретином, особистим архітектором Миколи Потоцького. Як відомо, Микола Потоцький був щедрим меценатом вірмено-католицького костелу в Городенці, тож можливо будівництво бічних каплиць і хорів відноситься до 1752 року, що було подано в списку пам’ятників архітектури Станіславівщини у 20-х роках XX століття. Фасад костелу подібний до фасаду греко-католицької церкви, фундатором якої теж був Микола Потоцький в 1763-1766 роках.

In the church there was an image of the Mother of God of Czestochowa and St. Caetano, famous for his miracles. In 1779 the church was robbed to such an extent that not even the chalice for the celebration of Holy Mass has survived.

On July 16, 1781, Pope Pius VI granted a full indulgence to all those who, on the day of the Assumption of the Blessed Virgin Mary, visit the Loretan Chapel at the Armenian Church and pray for harmony among Christians and for spreading the praise of the Catholic Church. 

In 1826, Priest Grzegorz Bogdanowicz was installed as the parish priest of Horodenka. On this occasion, inventory was purchased for the church, which is mistaken for a gift from Mykola Potocki due to its splendor.

The church is 14 fathoms long and 6.5 fathoms wide, has six windows, two chapels of St. Gregory and St. Caetana, each chapel has four windows. The image of the Immaculate Conception of the Virgin Mary is painted on a tree on the main altar. On the right is the image of the Virgin Mary of the Rosary, on the left is the Crucifixion of Christ. The image of St. George is painted on wood, as is St. Cayetano. In the chapel of St. George was the image of the Mother of God of Loreto, which was once in the chapel near the church. The organ was donated to the church by Tadeusz Andżulowski in 1811. The Mother of God once wore silver robes, and St. George wore a silver infula (miter), which in 1806 were given to the imperial treasury. On the right side of the large altar stood a portrait of Nikolai Potocki.

У 1914 році до парафії в Городенці входили села і містечка із загальною кількістю парафіян 350 осіб. ЇЇ парохом був ксьондз Кароль Богданович, канонік капітули метрополітальної та декан Кутів. Функцію опікуна костелу виконував також князь Андрій Любомирський. Крім костелу в Городенці до парафії належала також каплиця в Підвисокому, що збудована власниками цієї місцевості Абрахамом і Гертрудою Абрахамовічами, також каплиця в Базарі, Косові, Жежаві. Ця остання каплиця була збудована та освячена у 1878 році. Також до парафії відносилась мала приватна каплиця на цвинтарі в Чорткові, що була збудована Антоном Костицьким у 1888 році, а також каплиця в Задубровцях, фундатором якої у 1885 році був Томаш Петрович. На каплиці був напис: “Для вікарія обряду вірмено-католицького при костелі в Городенці”. До парафії в Городенці належали також каплиці в Колінках та Гончарові. В самій Городенці біля костелу була каплиця Матері Божої Лоретанської. В ній відправляли таїнства ще до будівництва храму. Ця каплиця в першій половині ХІХ ст. була руїною. У 1879 році її відреставрували та покрили гонтою. Знову за її відновлення взялись у 1921 році завдяки старанням пароха Кароля Богдановича. У 20-х роках XX століття костел почав занепадати, оскільки бракувало парафіян. Кілька найцінніших офелонів із XVIII століття, що були власністю костелу, здано до музею у Львові.


У 1928-1935 роках адміністратором в Городенці був ксьондз Адам де Роско Богданович. В 1931 році він розпочав генеральний ремонт костелу. Були направлені мури, поставлені ринви, яких костел раніше не мав, зроблено освітлення, поставлено каміни для опалення костелу зимою.

The next step was to restore the church inside. The records mention that "the inner part was very damp and the sacristy was neglected, the church inventory was poor." From 1935 the administrator was the priest Valerian Bakovsky, who died during the war on January 6, 1941. After his death, the parish in Horodenka was without a pastor for six months, and the Germans used the church as a warehouse for the property looted from the Jews.

In 1942, the priest became the priest Kazimir Michal Roshko, who reopened the church for the faithful and saved the chapel from destruction by repairing it.

After the war, in June 1945, Casimir left with his parishioners for Poland, and took with him part of the inventory of the church: the image of St. A 17th-century caetana, the image of the Mother of God of Czestochowa, funded by the Lukasevich family, and a wooden bas-relief of the Mother of God of Lorraine. Armenians from Horodenka settled first in Piskovyky, later in Gliwice, where they received from the local authorities the ancient hospital church of the Holy Trinity.

Натомість парафіяльний дім вірмено-католиків у Городенці був знищений під кінець Другої світової війни. Недалеко від храму знаходився давній парк в якому була розміщена польська гімназія. Росіяни зробили із неї військовий шпиталь, що був розбомблений німцями 25.03.1944 року. Після знищення будівлі від гімназії не залишилось і сліду, а в стіні костелу з’явилась тріщина.